24.11.13

апеляційна скарга на заочне рішення щодо виселення (цивільне судочинство)



Найменування суду, до якого подається скарга:

Апеляційний суд Київської області

Ім'я особи, яка подає скаргу, її місце проживання (відповідач, далі за текстом – Відповідач):
ОСОБА_1, АДРЕСА_1


Найменування особи, яка бере участь у справі, її місцезнаходження (позивач, далі за текстом – Позивач):

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», вулиця Набережна, будинок № 50, місто Дніпропетровськ, 49094, Україна

Рішення, що оскаржується:
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 2-1682/12 від 06.06.12




Апеляційна скарга



    В чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин):


    06.06.13 заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області області (далі за текстом – Суд) по справі № 2-1682/12 (далі за текстом - Рішення) позовну заяву Позивача задоволено.
    Вважаю, що Суд, при прийняті Рішення, неповністю з’ясував обставини, що мають значення для справи, а саме не врахував наявність обставини, які в силу п. 2 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України, є підставою для закриття провадження у справі, як наслідок Рішення є незаконним та необґрунтованим, а саме.
    Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»: «Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.».
    Отже, законодавець чітко визначив підставу для виселення мешканців житлового приміщення, а саме: прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
    Порядок позасудового врегулювання визначений ст. 36 Закону України «Про іпотеку», в реченні 2 частині 1 якої (статті 36) зокрема зазначається: «Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.».
    Разом із тим, Позивач зазначає про прийняття судом рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки – заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 2-985/9 від 27.05.09 (аркуш справи 11).
    Тому, факт наявності вказаного судового рішення свідчить про судовий порядок врегулювання, а не позасудовий порядок, як наслідок виключає можливість застосування норм ст. 40 Закону України «Про іпотеку» в якості підстави для пред’явлення вимоги щодо виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення, яке перебуває в іпотеці.
    Процедура виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення на які звернено стягнення за судовим рішенням, тобто в судовому порядку врегулювання, визначена ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»: «Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.», Позивач використав надане йому право щодо звернення до суду із вказаною вимогою при розгляді справи № 2-985/9 Києво-Святошинським районним судом Київської області.
    Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 2-985/9 від 27.05.09 Позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо виселення мене із вказаного житла, дане судове рішення набрало законної сили – 03.02.10.
    Таким чином, на даний час набрало законної сили рішення суду - заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 2-985/9 від 27.05.09,  ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами – позивачем та відповідачем, про той самий предмет – виселення мешканців із житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, і з тих самих підстав – звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку судового врегулювання, дані обставини, в силу п. 2 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України, є підставою для закриття провадження у справі.
       
    Нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції:
   
    Відсутні.
   
    Строк подання апеляційної скарги:
   
04.10.13 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 2-1682/12, подана мною заява про перегляд заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 2-1682/12 від 06.06.12, - залишена без задоволення.
Згідно ч. 4 ст. 231 Цивільного процесуального кодексу України: «У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.», тому, враховуючи вимоги ст. ст. 69, 70, 294 Цивільного процесуального кодексу України, останній день подання апеляційної скарги – 15.10.13.
    
      Клопотання особи, яка подала скаргу:



    Керуючись, ст. ст. 27, 30, 31, 69, 70, 88, 205, 231, 291 – 322 Цивільного процесуального кодексу України,



прошу:



1.    Постановити ухвалу, якою:



1.1.    Скасувати заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 2-1682/12 від 06.06.12.



1.2.    Закрити провадження у справі № 2-1682/12.



1.3.    Стягнути з на користь ОСОБИ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - 172 (сто сімдесят дві) гривні 07 копійок сплаченого судового збору з Держаного бюджету України.



    Перелік документів та інших матеріалів, що додаються:



  1. Документ про сплату судового збору на 1 арк., в 1 прим.
  2. Копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, на 5 арк., в 1 прим.



З повагою,



Апелянт                                                                                                           ОСОБА_1


Дата подання апеляційної скарги: «11» жовтня 2013 року.

1 коментар :

  1. чи хтось тут колись стикався з фінансовим зривом? у мене це було, і це була нелегка ситуація, тому що я втратив майже все, і я не міг пояснити, як все відбувалося, але COVID-119 мене справді злетів, але я сьогодні вдячний за все Пан Лі зробив для мене те, що допоміг мені взяти позику за 2 проценти, щоб повернути мій бізнес, і сьогодні я щаслива людина через те, що життя було несправедливим до мене протягом усіх цих періодів covid19. з великою компанією США, яка позичає гроші будь-кому, хто шукає позику, і готовий повернути з процентною ставкою 2 у відповідь, тут його електронна адреса: 247officedept@gmail.com та whatsapp: + 1-989-394-3740

    ВідповістиВидалити