Найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга:
|
Житомирський апеляційний адміністративний суд
|
Ім’я, поштова адреса особи, номер засобу зв'язку, яка подає апеляційну скаргу:
|
ОСОБА_1, АДРЕСА_1, НОМЕР_1
|
Ім’я представника особи, яка подає апеляційну скаргу, поштова адреса, номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти:
|
Адвокат Романишин Маріан Миколайович, провулок Скорульського, будинок № 5, кабінет № 3, місто Житомир, Житомирська область, 10014, Україна, +38 (0412) 461-467, +38 (098) 95-95-417, deonform@gmail.com,
|
Судове рішення, на яке подано апеляційну скаргу:
|
Ухвала Богунського районного суду міста Житомира по справі № 295/17338/13-а від 25.10.13
|
Апеляційна скарга
Обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права:
25.10.13 ухвалою Богунського районного суду міста Житомира по справі № 295/17338/13-а (далі за текстом - Ухвала) за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними та безпідставними дій (стягнення коштів), а також про стягнення з відповідача безпідставно стягнутих коштів та пені, – відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Вважаю, що суд першої інстанції, при прийняті Ухвали, неповністю з’ясував обставини, що мають значення для справи, прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, і як наслідок судове рішення (Ухвала) є незаконним та необґрунтованим, а саме.
1. Так, в ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України зазначається: «Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.».
Аналіз наведеної норми та її співставлення з даної конфліктною ситуацією, дозволяє зробити ряд висновків:
1) відповідач – Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є суб’єктом владних повноважень, а позивач – ОСОБА_1 є фізичною особою;
2) оспорювані дії відповідача, які є підставою позову: неналежне виконання відповідачем публічно-правового обов’язку щодо виплати пенсії позивачу, внаслідок безпідставного стягнення з пенсії, є реалізацією відповідачем владних повноважень, владних управлінських функцій, що надані відповідачу Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, за суб’єктним складом та змістом спірних правовідносин, даний спір кваліфікується як публічно-правовий, а тому на нього, в силу ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, поширюється юрисдикція адміністративних судів і він (спір) підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
2. В ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України конкретизовано види публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, зокрема до таких спорів віднесені: «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;» (п. 1).
Конкретизація даного публічно-правового спору, дозволяє стверджувати, що він відноситься до вказаної категорії, оскільки позивачем оскаржуються дії відповідача, щодо безпідставного стягнення грошових коштів з його пенсії грошових коштів, на одержання якої він має, гарантоване ст. 46 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, подальша конкретизація публічно-правового спору між позивачем та відповідачем дозволяє кваліфікувати даний спір за критерієм, визначеним в п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Оскільки, зазначений спір є публічно-правовим, цілком логічно, законодавець, при визначенні правил предметної підсудності адміністративних судів, – визначив предметну підсудність даного спору, тобто додатково конкретизував спірні правовідносини, про що зазначено у п. 4 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: «усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;».
Таким чином, окрім загальних критеріїв віднесення спірних правовідносин до категорії публічно-правового спору, згідно ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, та конкретизації даних критеріїв згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, даний публічно-правовий спір – спір фізичної особи з суб’єктом владних повноважень з приводу здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, - безпосередньо віднесений, нормами п. 4 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, до категорії публічно-правових спорів, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства – місцевим загальним судом, як адміністративним судом, за правилами предметної підсудності.
4. Посилання суду першої інстанції на абз. 1 п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних і кримінальних справ» № 3 від 01.03.13, а саме: «Якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору (наприклад, надання згоди іншому співвласнику житлового будинку на виконання переобладнання та перепланування), то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК.». – є недоречним, оскільки.
По-перше, орган державної влади - відповідач бере участь у справі, саме через невиконання своїх владних повноважень – виплати пенсії позивачу в повному обсязі, а не з інших правових підстав.
По-друге, орган державної влади - відповідач здійснює владні управлінські функції щодо іншого учасника спору – виплачує пенсію позивачу, проводить її перерахунок, здійснює утримання з пенсії тощо, тому що, як орган державної влади, реалізує конституційне право позивача на соціальний захист.
5. Посилаючись на практику судового правозастосування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, суд першої інстанції залишив поза увагою позицію Вищого адміністративного суду України щодо питань юрисдикції адміністративних судів, а така позиція є досить зрозумілою і однозначною.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» № 8 від 20.05.13: «Відповідно до частини першої статті 58 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Кошти Пенсійного фонду відповідно до статті 73 згаданого Закону використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Серед основних завдань управління, відповідно до пункту 2.1 згаданого Положення, зокрема, є: облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення. Як вбачається з пункту 2.2 цього Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надходження страхових внесків, єдиного внеску та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій (підпункт 5). Отже, відповідно до покладених завдань і функцій, Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у цій сфері правовідносин, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.».
Враховуючи вищенаведені факти та аргументи, вважаю, що суд першої інстанції при прийняті Ухвали:
- неповністю з’ясував обставини, що мають значення для справи: наявність публічно-правового характеру спірних правовідносин;
- прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи: що спір носить приватноправовий характер, та відповідно повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства;
- порушив норми процесуального права, які містяться у ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17, п. 4 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 3 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, що призвело до неправильного вирішення питання.
Строки апеляційного оскарження:
Оскільки Ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на Ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання копії Ухвали.
Ухвала направлена особі, яка її оскаржує, рекомендованим поштовим відправленням УДЗПП «Укрпошта» зі штриховим ідентифікатором: 1001486957832, що підтверджується поштовим конвертом (копія додається), інформація про час вручення поштового відправлення адресату міститься на сайті УДЗПП «Укрпошта» (http://services.ukrposhta.com/barcodesingle/), згідно витягу з даного сайту (додається), поштове відправлення зі штриховим ідентифікатором: 1001486957832, одержано адресатом – ОСОБА_1 – 04.11.13 о 18:34.
Таким чином, згідно норм ч. ч. 1, 6 ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку апеляційного оскарження розпочато – 05.11.13, закінчення строку припадає на 09.11.13 (суботу), а тому останнім днем строку є 11.11.13.
Підтвердження повноважень представника:
Повноваження представника підтверджуються договором про надання правової допомоги № 32 від 24.09.13 (додається).
Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції:
Керуючись, ст. ст. 49, 56, 58, 59, 103, 157 – 160, 184 – 209 Кодексу адміністративного судочинства України,
прошу:
1. Розгляд справи проводити за моєї участі у судовому засіданні.
2. Скасувати ухвалу Богунського районного суду міста Житомира по справі № 295/17338/13-а від 25.10.13, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
3. Судові витрати присудити особі, яка подає апеляційну скаргу, з Державного бюджету України.
Перелік матеріалів, які додаються:
- Договір про надання правової допомоги № 32 від 24.09.13 на 1 арк., в 1 прим.
- Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на 1 арк., в 1 прим.
- Копія позовної заяви вих. № 159 від 22.10.13 на 9 арк., в 1 прим.
- Копія поштового конверту на 1 арк., в 1 прим.
- Документ про сплату судового збору: квитанція № 013900691 від 06.11.13 на 1 арк., в 1 прим.
- Копія апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, на 7 арк., в 1 прим.
- Копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, на 14 арк., в 1 прим.
З повагою,
Адвокат Маріан Романишин
м. п.
Дата подання апеляційної скарги: «07» листопада 2013 року
Дякую, мені також повернули позов з аналогічних причин, буду оскаржувати
ВідповістиВидалити