вих. № ХХХ від 12.07.13
| |
Найменування суду, до якого подається скарга:
|
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
|
Ім'я особи, яка подає скаргу, її місце проживання (далі за текстом - Відповідач):
|
ОСОБА_1, АДРЕСА_1
|
Найменування особи, яка бере участь у справі, її місцезнаходження (далі за текстом - Позивач):
|
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», вулиця Набережна Перемоги, будинок № 50, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49094, Україна
|
Ім’я представника особи, яка подає скаргу, поштова адреса, номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти:
|
Адвокат Романишин Маріан Миколайович, проїзд Скорульського, будинок № 5, кабінет № 3, місто Житомир, Житомирська область, 10014, Україна, +38 (098) 95-95-417, deonform@gmail.com,
|
Рішення, що оскаржується:
|
Рішення апеляційного суду Житомирської області по справі № 0609/2-2277/12 від 25.06.13
|
Касаційна скарга
В чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права:
25.06.13 рішенням апеляційного суду Житомирської області по справі № 0609/2-2277/12 (далі за текстом - Рішення) позовну заяву Публічного Позивача задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 11909,26 грн. заборгованості за договором кредиту, з яких: 1344 грн. заборгованість за кредитом, заборгованість зі сплати відсотків 9565,26 грн. та пеню в сумі 119,09 грн., а також стягнуто судові витрати в розмірі 119,09 грн.
Вважаю, що судом апеляційної інстанції, при прийняті прийнятті Рішення, неправильно застосовано норми матеріального права, і як наслідок Рішення є незаконним та необґрунтованим, а саме:
1. Згідно ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України: «Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.».
В заяві позичальника № ZRXRRX04270129 від 26.04.07, визначено розмір процентів за кредитом, який становить 1 % в місяць, тобто 12% річних, дана ставка є фіксованою.
Проте, Позивач при здійсненні розрахунку, збільшив розмір процентів до 15,17 % в місяць, тобто до 182,04 % річних, такий розрахунок процентів по кредиту є неправильним, оскільки в умовах заяви позичальника № ZRXRRX04270129 від 26.04.07, міститься наступна умова: «…при порушенні Позичальником зобов’язань із погашення Кредиту, Позичальник сплачує Банку, відсотки за користування Кредитом у розмірі 15,17 % в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом».
Тобто, між Позивачем та Відповідачем досягнуто згоди щодо сплати грошової суми - 15,17 % в місяць, яку позичальник (боржник у зобов’язанні) повинен передати банку (кредиторові у зобов’язанні) у разі порушення позичальником (боржником) зобов'язання.
Зазначені цивільно-правові відносини за своїм змістом є забезпеченням зобов’язання у виді неустойки, а саме пені, а не процентом за кредитом, такий висновок випливає зі змісту ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України: «Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.», а також нормам ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, як визначають зміст змінної процентної ставки, порядок її розрахунку, обов’язок банку повідомити про зміну процентної ставки тощо.
Тобто, за своєю правовою природою: підставою застосування, яка полягає у невиконанні основного зобов’язання, та порядком обчислення, у відсотковому значенні до суми боргу, - відсотки у розмірі 15,17 % є не процентом за кредитом, а неустойкою у вигляді пені.
Таким чином, суд апеляційної інстанції неправильно застосував до правовідносин, які існували між Позивачем та Відповідачем, норми матеріального права, а саме: ст. ст. 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, визначивши відсоткову ставку у розмірі 15,17 %, як процент по кредиту, разом із тим, зазначена відсоткова ставка є способом забезпечення виконання основного зобов’язання – неустойкою, у вигляді пені, а тому до даних правовідносин слід застосовувати норми ст. 549 Цивільного кодексу України.
2. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.».
Отже, законодавець визначає кредит, як грошові кошти, що видаються позичальнику банком, а зустрічне надання за даним договором полягає у поверненні кредиту, тобто вказаних коштів, та процентів.
Разом із тим позивач стверджує, що за кредитним договором № ZRXRRX04270129 від 26.04.07 відповідачу надано кредит у розмірі 1344,00 грн., дана обставина не відповідає дійсності, оскільки позивач одержав грошові кошти (кредит) у розмірі 1120,00 грн., а різниця у розмірі 224,00 позивачу не надавалась, а тому підстави для заявлення вимог щодо стягнення вказаної суми грошових коштів, як кредиту, - відсутні.
Таким чином, суд апеляційної інстанції неправильно застосував до правовідносин, які існували між Позивачем та Відповідачем, норми матеріального права, а саме: ст. 1054 Цивільного кодексу України, визначивши розмір кредиту, що дорівнює 1344,00 грн., водночас фактично надано кредит 1120,00 грн., відповідні докази надання кредиту у сумі 1344,00 грн. Позивачем не надавались.
Окрім, наведених вище порушень, та відповідного формального викладу обставин справи, хочу повідомити суд, що Відповідач - ОСОБА_1 є матір’ю трьох малолітніх дітей, а банк використовуючи різні маніпуляції, неформальний вплив на державні органи та зловживаючи довірою ОСОБА_1, борг у розмірі 1120,00 грн., який оплачений ОСОБА_1, збільшив у десять разів до 11909,26 грн.
Навіть не будучи юристом, адвокатом, я розумію що така ситуація є ненормальною, і більше того - суспільно небезпечною, оскільки сучасні українські банки ставлять позичальників у безвихідь, роблячи з них кредитних рабів, і гірше за все, те що подібне становище створюються іменем Закону.
Наостанок хочу, щоб Високий Суд побачив, чия доля стоїть за усіма цими словами…
Фотографія № 1
Клопотання особи, яка подає скаргу:
Керуючись, ст. ст. 27, 38, 42, 44, 323 – 352 Цивільного процесуального кодексу України,
прошу:
Постановити ухвалу про повне скасування рішення апеляційного суду Житомирської області по справі № 0609/2-2277/12 від 25.06.13 і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги:
- Документ, що підтверджує повноваження представника: договір про надання правової допомоги № 19 від 05.06.13, на 1 арк., в 1 прим.
- Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на 1 арк., в 1 прим.
- Копія довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб на 1 арк., в 1 прим.
- Копія свідоцтва про народження серія 1-ТП № 159909 від 07.12.11 на 1 арк., в 1 прим.
- Копія свідоцтва про народження серія 1-ТП № 073064 від 06.03.08 на 1 арк., в 1 прим.
- Копія свідоцтва про народження серія 1-ТП № 037230 від 06.09.06 на 1 арк., в 1 прим.
- Квитанція про сплату судового збору № 152/197 від 04.07.13 на 1 арк., в 1 прим.
- Копія рішення Корольовського районного суду міста Житомира по справі № 2-2277/12 від 30.07.12, завірена належним чином: підписане та скріплене гербовою печаткою суду на 2 арк., в 1 прим.
- Копія рішення апеляційного суду Житомирської області по справі № 0609/2-/2277/12 від 31.10.12, завірена належним чином: підписане та скріплене гербовою печаткою суду на 4 арк., в 1 прим.
- Копія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-49046 св 12 від 13.03.13, завірена належним чином: підписана та скріплена гербовою печаткою суду на 4 арк., в 1 прим.
- Копія рішення апеляційного суду Житомирської області по справі № 0609/2-2277/12 від 25.06.13, завірена належним чином: підписана та скріплена гербовою печаткою суду на 3 арк., в 1 прим.
- Копія касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, на 23 арк., в 1 прим.
З повагою,
Адвокат Маріан Романишин
м. п.
Дата подання касаційної скарги: «12» червня 2013 року
Немає коментарів :
Дописати коментар